Новини Стилі Генезис Світлини Сейшен Тріал Велоремонт Оповіданки Велопрорив Фрірайд Бі-Мі-Ікс Залишки

Цій акції передувала ненав'язлива рекламна кампанія на "СіД-ФМ" впродовж кількох вечорів. Але, як завжди останнім часом, бажання кудись поїхати виникло лише у нас вдвох. Було доволі прохолодно, але ми вдягнулися відповідно і вирушили Львівською трасою. Дорогою натрапили на кам'яних істуканів, що роздирали соняшник. Пообіймались із ними.

Трасою дістались до перехрестя біля Шклиня і звернули наліво. До Сенкевичіки доїхали легко і без пригод, а от після того, як перетнули залізницю, стало цікавіше. Дорога перетворилась на крос-кантрійну трасу з елементами орієнтування в просторі. Dgura тоді ще експлуатував гібрид, тож зовсім не дивно, що його відчутно кидало на каміннях. Моя роздовбана рульова працювала, наче амортизатор. Але якось здолали усі перешкоди і в'їхали до Боремля, а потім до Набережного.

Якраз через хмари почало пробиватися сонечко. У кіоску ми заказали капучино. Дівчина зганяла додому за свіжою водою і цукром, трохи здивована нашим візитом. Ми зайшли до рідного вже магазину "Над Стиром", а потім поїхали чи то снідати, чи то обідати на кручах Стиря. День був гарний, сонечко навіть припікало. Ми деякий час повалялися в траві, насолоджуючись такою можливістю, певно, останньою цього року. У проекті біля магазину має бути асфальтований спуск до берега. Наразі там гравій. Розігналися і ледь не вилетіли з імпровізованого траплина у воду. Вітер гнав хвилі, схожі на морські, тільки разів у п'ять менші. Гарно. Псувала враження незрозумілого призначення труба, що стирчала з землі і плювалася в озеро чимось бридким.

Трохи помедитували, з'їздили провідати малу Хрінніківську ГЕС, а потім вирушили до Луцька через Радомишль. Ця дорога знана своїми "гамериканськими гірками". Довелося трохи викластися. Але все закінчилось добре. Додому повернулися без втрат особового складу :)